5.1 Об'єкти патентного права - Е. В. Колісніченко > В. О. Панченко > А. А. Папченко Відповідальний за випуск А....

^ 5.1 Об'єкти патентного права


5.1.1 Винахід

Глава 39 «Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок» ЦК не містить визначення поняття «винахід», а лише перелічує умови його патентоздатності. Згідно зі ст. 459 (1) «винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він відповідно до закону є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання».

Відповідно до ст. 459 (2) ЦК об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

Винахід має бути новим. Новизна винаходу визначається у світовому масштабі. Винахід є новим, якщо його сутність не відома з сучасного рівня техніки. Винахідницький рівень винаходу визначається шляхом порівняння здатності фахівця створити таке рішення зі здатністю винахідника. Винахід - це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Винаходом не визнається запозичення і використання чужого відомого рішення. Винаходом визнається пропозиція, яка може бути використана у будь-якій доцільній діяльності.

Згідно із чинним законодавством України об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини) і процес (процес, прийом, спосіб, застосування продукту чи процесу).

До пристроїв як об'єктів винаходу належать машини, механізми, прилади, конструкції, вироби тощо, що характеризують наявність конструктивного елемента (елементів) і зв'язку між елементами, їхнім взаємним розташуванням і формою виконання, а також параметрами (та іншими характеристиками) елемента (елементів) і матеріалом, з якого він (вони) виконаний(ні).

До речовин як об'єктів винаходу належать:

• індивідуальні хімічні сполуки, до яких також умовно віднесені високомолекулярні сполуки та об'єкти генетичної інженерії (плазміди, вектори, рекомбінантні молекули нуклеїнових кислот);

До штамів мікроорганізмів, культур клітин (рослин і тварин) як об'єктів винаходу належать: індивідуальні штами мікроорганізмів, культивованих клітин рослин і тварин; консорціуми мікроорганізмів.

До індивідуальних штамів належать: штами традиційних мікроорганізмів (мікоплазми, рикетсії, ціанобактерії, архебактерії, бактерії, актиноміцети, мікроскопічні гриби, дріжджі); штами організмів, які підпадають під визначення «мікроорганізми» (найпростіші, мікроскопічні водорості, мікроскопічні лишайники, мікроскопічні безхребетні тварини); штами гібридних мікроорганізмів; штами рекомбінантні, які несуть рекомбінантні ДНК (РНК); неклітинні структури (віруси, фаги); соматичні клітини рослин, які культивують; культивовані соматичні структури макроскопічних грибів; соматичні клітини безхребетних та хребетних тварин, які культивують; гібридні соматичні клітини рослин або тварин, які культивують; гібриди; рекомбінантні соматичні культивовані клітини рослин або тварин, що несуть рекомбінантні ДНК (РНК).

^ До консорціумів мікроорганізмів належать:

До способів як об'єктів винаходу відносять процеси виконання дій над матеріальним об'єктом за допомогою матеріального об'єкта. Спосіб - це сукупність прийомів, виконуваних у певній послідовності або з дотриманням певних правил.

Способи як процеси виконання дій над матеріальними об'єктами, як правило, поділяють на:

Згідно із Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» не є придатними для набуття права такі об'єкти технології:

Новизна - один із критеріїв (умов) охороноздатності винаходу. Суть його полягає в тому, що до дати подання заявки на видачу патенту або, якщо заявлено пріоритет, до дати встановлення пріоритету суть винаходу не має бути розкрита для невизначеного кола осіб в обсязі, що дає можливість здійснити його.

Винахід є новим, якщо він не є частиною рівня техніки. ^ Рівень техніки - це сукупність відомих рішень, що знайшли відображення в об'єктах техніки, конструкторській і технологічній документації та інших джерелах інформації, яка прийнята за базу порівняння при визначенні умови патентоздатності винаходу.

Відповідно до ст. 7 (6) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» на визнання винаходу придатним для набуття права на нього не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка прямо чи непрямо одержала від винахідника таку інформацію протягом 12 місяців до дати встановлення пріоритету заявки, а за відсутності цієї дати - до дати подання заявки до Установи. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладають на особу, заінтересовану в застосуванні цієї частини норми.

Другим критерієм патентоздатності винаходу є винахідницький рівень. Відповідно до ст. 7 (7) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід має винахідницький рівень, якщо він є очевидним для фахівця, тобто не випливає явно з рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок до уваги не беруть.

Поняття «винахідницький рівень» означає, що рішення, яке становить суть заявленого винаходу, має бути не тільки новим, тобто таким, що відрізняється від інших рішень, які характеризують сучасний рівень техніки. Цей винахід має також бути творчим втіленням ідеї та становити собою перехід на новий технологічний рівень. Має існувати помітна дистанція між сучасним рівнем техніки і заявленим винаходом. До того ж необхідно, щоб прогрес був значним і за суттю, тобто щоб він стосувався нових суттєвих елементів.

Щодо винаходу здійснюють перевірку винахідницького рівня, яка включає:

Заявки на видачу патенту на винахід не відповідають критерію винахідницького рівня, якщо передбачено такі перетворення:

• доповнення відомого засобу певною відомою частиною (частинами), приєднуваною до нього за відомими правилами, для досягнення технічного результату, щодо якого встановлено вплив саме таких доповнень;

Критерію винахідницького рівня відповідають:

Третім критерієм патентоздатності є придатність для промислового використання.

Відповідно до ст. 7 (8) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід визнають придатним для промислового використання, якщо його можна використати у промисловості або в іншій сфері діяльності.

^ 5.1.2 Корисна модель

Глава 39 «Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок» ЦК не містить визначення поняття «корисна модель», а лише перераховує умови її патентоздатності. Згідно зі ст. 460 (1) «корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона відповідно до закону є новою і придатною для промислового використання»

Корисною моделлю є результат творчої діяльності людини в галузі технології, пов'язаний із конструктивним використанням пристрою. Як корисні моделі охороняють нові і промислово застосовні рішення. Промислова придатність корисної моделі має бути такою самою, як і промислова придатність винаходу.

Корисні моделі відрізняють від винаходів передусім два аспекти:

Відрізняються корисні моделі і від промислових зразків. Корисна модель - це внутрішнє розташування елементів, з яких складається сам пристрій, та зв'язок між ними. Промисловий зразок є зовнішньою формою промислового виробу (пристрою).

Згідно зі ст. 7 (9) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» об'єктом корисної моделі, придатним для набуття права на нього, може бути:

Об'єктом корисної моделі, придатним для набуття права на нього, не можуть бути:

Корисна модель є новою, якщо сукупність її суттєвих ознак невідома виходячи з рівня техніки. До суттєвих відносять всі ознаки корисної моделі, які впливають на досягнутий результат, тобто перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із зазначеним результатом.

Якщо сукупність суттєвих ознак, достатніх для досягнення забезпечуваного корисною моделлю результату, не є загальновідомою, корисну модель визнають новою.

Корисна модель є придатною для промислового використання, якщо вона може бути практично використана у промисловості, сільському господарстві, охороні здоров'я та інших галузях діяльності.

Придатність для промислового використання передбачає можливість неодноразового використання корисної моделі.

^ 5.1.3 Промисловий зразок

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» визнає промисловий зразок результатом творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Промисловий зразок - це нове конструктивне рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, придатне для відтворення промисловим способом.

Промислові зразки бувають об'ємними, площинними або комбінованими. Об'ємні промислові зразки - це певна композиція, в основу якої покладено об'ємну просторову структуру (наприклад, зовнішній вигляд меблів, певних механізмів). Площинні промислові зразки - це композиції, в основу яких покладено лінійно-графічне співвідношення елементів, що не може бути сприйняте візуально як об'ємне (наприклад, зовнішній вигляд килима, тканини). Комбіновані промислові зразки характеризуються загальними ознаками, притаманними об'ємним і площинним зразкам (наприклад, будівельна оздоблювальна плитка).

Відповідно до ст. 461 (1) ЦК «промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він відповідно до закону є новим».

Промисловий зразок визнається новим, коли сукупність його суттєвих ознак не стала загальновідомою у світі до дати подання заявки до установи або якщо заявлено пріоритет до дати її пріоритету.

Відповідно до ст. 461 (2) ЦК об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок, розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового зразка.

Під промисловим зразком розуміють як сам виріб, так і будь-яку його частину, якщо таку виробляють і продають окремо.

Правову охорону не можуть отримувати об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди, друкована продукція як така, об'єкти нестійкої форми з рідких газоподібних, сипких або подібних їм речовин.

Промислові зразки за об'єктним складом поділяються на однооб'ємні і багатооб'ємні. До перших відносять площини: двовимірні (наприклад, малюнок килима) та об'ємні тривимірні промислові зразки, які є частиною виробу, призначеною для використання у складі інших виробів, яка має завершену композицію (наприклад, фара автомобіля). Сукупність предметів одного призначення, які складають єдине ціле (наприклад, набір інструментів), вважається багатооб'ємним промисловим зразком.

Оскільки промисловий зразок призначений задовольняти естетичні потреби, він наближається до творів декоративно-прикладного мистецтва, правову охорону яких здійснюють згідно з нормами авторського права.

Різниця полягає в тому, що для оцінки переваги промислового зразка беруть до уваги його естетичні параметри, що отримали технічне застосування, а не художні переваги його як твору мистецтва.

Промисловий зразок не має описувати і визначати природу, функцію і спосіб чого-небудь (інакше він належав би до винаходів).

У деяких випадках один і той самий об'єкт можна охороняти і як промисловий зразок, і як торговельну марку, наприклад, зовнішній вигляд пляшки кока-коли.

^ Промисловий зразок визнають новим, якщо відомості про сукупність його суттєвих ознак, що визначають естетичні і (або) ергономічні особливості виробу, стали загальнодоступними у світі до дати встановлення пріоритету промислового зразка.

Під суттєвими ознаками, що визначають естетичні й (або) ергономічні особливості виробу, розуміють ознаки, властиві художньо-конструкторському рішенню, кожна з яких необхідна, а всі разом достатні для створення зорового образу виробу.

Правову охорону надають лише тим промисловим зразкам, які мають абсолютну світову новизну.

Пріоритет на промисловий зразок може бути встановлений за датою подання заявки в державі - учасниці Паризької конвенції, якщо заявка на промисловий зразок надійшла до установи протягом 6 місяців від зазначеної дати (конвенційний пріоритет).


2745828330934413.html
2745950104916595.html
2745973139260747.html
2746114000445425.html
2746186907519232.html